|
||
Львів вірменський
   День 1. Львів
Прибуття до Львова. Зустріч на вокзалі з представником фірми.Трансфер в готель, поселення (згідно правилам готелю).
Автобусна оглядова екскурсії по місту (бл. 3,5 годин): залізничний вокзал, костел Ольги-Єлизавети – пам'ятник неоготики, собор Св. Юра – шедевр бароко, головний греко-католицький храм України, найстаріші навчальні заклади міста: «Львівська Політехніка» – один із перших технічних Вузів східної Європи, університет ім. Ів. Франка; Личаківське кладовище, Високий замок – один із найвищих точок міста, де можна побачити місто з висоти «пташиного польоту». Трансфер в готель, поселення (згідно правилам готелю).
Пішохідна екскурсія по старій частині міста: Площа Ринок – серце старого міста, бере свій початок з 14 століття, де всі 44 будинки і міська ратуша – пам'ятники архітектури. Італійський дворик, перлина міста – Латинський собор, який будували майже 100 років, каплиця Боїмів і Кампіанів – усипальниця багатих міщан, Домініканський собор – один із найбільш великих і видатних будівель бароко, де сьогодні можна послухати органну музику, Королівський і міський Арсенали, ансамбль Успенської церкви, Аптека-музей – найстаріша із Львівських аптек, де можна придбати «залізне» вино і купити відомий цілющий бальзам «Вігор». Далі, головна вулиця міста – проспект Свободи, архітектурна перлина Львова і один із найрозкішніших в Європі – Театр опери та балету. Вірменський квартал: Вірмени, вигнані з батьківщини монголо-татарською навалою середини XIII століття і позбавлені державності, знайшли гостинний прихисток на галицькій землі. Одна з найдавніших східних християнських націй (вірмени прийняли християнство на декілька століть раніше, аніж це зробили народи Європи) принесли до Львова разом зі своїми капіталами творчий пошук і бездоганну ремісничу вправність ювелірів, шкіряників і гаптувальників. Та найвправніше вірмени від віків освоїли купецький фах. Торговельні каравани зі східних країн до Європи були майже цілковито вірменською монополією. Вірмени не лише торгували самі, а й постійно обіймали посади торгових перекладачів, через яких здійснювалися контакти усіх іноземних купців у Львові.
Вірменський квартал: Найбільш імовірно, що вірменські поселення на галицькій землі існували вже в Х ст., а князем Данилом Романовичем, в середині ХІІІ ст., вірмени, як вправні будівельники і ремісники, були запрошені для участі в будівництві нового міста, який отримав свою назву від імені сина короля - Лева. В XIV-XVI ст., в період розквіту Польського королівства, вірменська громада Львова продовжувала жити і розвиватися. В забудові вірменського кварталу того часу переважали двох-трьох поверхові споруди. Практично всі житлові будинки були збудовані з каменю, і тільки незначна їх частина - з дерева.
Екскурсія Вірменською вулицею. Тут все дихає історією. На сьогодні на Вірменській вулиці пам'ятники архітектури є будинки №14 і № 21, перебудовані у стилі ампір. Найціннішим пам'ятником житлової архітектури рахується будинок № 20, збудований в ХVI столітті італійським архітектором з Лугано (Петром Італійцем) у ренесансному стилі. Найстаріший будинок на вулиці - це дім № 25, зведений у ХVII столітті, що належить вірменському художнику Христофору Захновичу. Багато вірмен були ремісниками: ювелірами, гончарями, миловарами, граверами, малярами, пивоварами, пекарями та ін. У Львові серед вірмен було багато видатних громадських діячів, вчених, письменників, які стали гордістю не тільки львівських вірмен, але й усієї Галіції: Бартоломей Зиморович (1597-1677 рр.) – львівський бургомістр; Годзимир Малаховський-Налевич (1852-1908 рр.) – адвокат, бургомістр Львова у 1897-1905 рр. Прославилися представники вірменського народу і досягненнями в науці: Теодор Торосевич (1789-1876 рр.) – вчений-фармацевт, першовідкривач мінеральних джерел Моршина, Трускавця, Немирова, Дрогобича, Великого Любеня та інших; Маріан-Флоріан Огончик-Закшевский (1803-1831 рр.) – доктор медицини, психіатр, фармацевт, дослідник мінеральної води "Нафтуся", засновник курорта "Шкло"; Ігнатій Лукасевич (1822-1882 рр.) – винахідник гасової лампи. До сьогодні в різних містах Польщі збереглися музей, пам'ятник, меморіальні дошки, медалі і книги, посвячені його пам'яті. В 1615 році у Львові, Говганессом Карматанянцем, була основана типографія в якій почалося видавництво книг на вірменській мові. Перша друкована книга на вірменській мові, вийшла у Львові у 1616 році і називалася "Псалми Давидові" (сьогодні збережений єдиний екземпляр цієї книги). До цього часу книги на вірменській мові видавалися тільки в Венеції, Парижі, Падуя, Стамбулі і Римі. Вагомий вклад зробили вірмени і в розвитку мистецтва. Видатний піаніст, педагог, диригент. композитор, любимий учень Шопена, один із засновників Галицького музичного товариства, а з часом і консерваторії, Кароль Мікулі (1819-1897 рр.) був вірменського походження. Засновником "Союзу львівських художників-графіків" (1932 р.) і одним із засновників групи художників-авангардистів "Артес" став Людвіг Тирович молодший (1901-1958 рр.)
Рекомендуємо відвідати: Картинну галерею, яка береже роботи вірменських художників: Юрія Шимоновича (бл. 1660-1711 рр.); Яна Рустема (1762-1835 гг.); Александра Августиновича (1856-1944 рр.); Людвіга Тировича-молодшого (1861-1930 рр.) та багато ін.
Вільний час: запрошуємо насолодитися відомими львівськими солодощами і кавою в одній із "кав'ярень" або "цукерень" міста, а також спробувати "еліксир богів" в першій в Україні Майстерні шоколаду. А також відвідати відомі ресторани: Лівий берег, Криївка, Гасова Лампа, Мазох-кафе....
   День 2. Львів — вірменський: продовження
Сніданок. Участь у щотижневій недільній службі в Вірменському Кафедральному Соборі. Пам'ятка архітектури національного значення у Львові, що належить до Світової спадщини ЮНЕСКО; єдиний храм Вірменської апостольської церкви в Західній Україні; Найстаріша частина собору - східна, зведена в 1368-1370рр.
У 1437 р. дороблено аркаду, в 1630 р. — середню частину. Дзвіниця збудована у 1571 р. відомим львівським архітектором А.Красовським. Розбудова західної частини, з виходом на вул. Краківську, почалася 1908 р. і не була завершена.
У південному подвір'ї, розташованому між вулицею і собором, збереглися рештки старовинного кладовища — намогильні плити, перенесені з інших кладовищ, які датуються ХІУ-ХУІІІ ст. До стіни сусіднього будинку прибудована дерев'яна каплиця у вигляді грота. В каплиці міститься вівтар, що зображає Голгофу. З вулиці у двір ведуть ворота, над ними стоїть статуя Богородиці (автор — Мельхіор Ерлемберґ). Біля її ніг — гербовий лев і дата "1664". Це все, що залишилося від грізної Краківської брами. Коли її зносили, вірмени забрали статую і встановили над ворітьми кладовища.
У східному подвір'ї стоїть колона св. Христофора, поставлена 1726 р. Тут же будинок колишнього вірменського банку, найстарішого у Львові ломбарду.
6 січня 2001 р. відбулося перше після довгої перерви богослужіння у Вірменському соборі. По можливості зустріч з настоятелем собору о. Тадеусом. |
||
 |
Замовити |  |
Стати Партнером |
