Львів – неоднозначні сторінки історії
День 1 Прибуття до Львова. Зустріч на вокзалі з представником фірми. Трансфер в готель, поселення (згідно правилам готелю).Початок автобусної екскурсії по місту (бл. 3 годин): залізничний вокзал, костел Ольги-Єлизавети – пам'ятник неоготики, пам'ятник Степану Бандері, собор Св. Юра – шедевр бароко, головний греко-католицький храм України, найстаріші навчальні заклади міста: «Львівська Політехніка» – один із перших технічних Вузів східної Європи, університет ім. Ів. Франка; Личаківське кладовище, Високий замок - одна з найвищих точок міста, де можно побачити все місто з висоти "пташиного польоту". Відвідання музею «Тюрма на Лонцького» – колишня тюрма у Львові, яка використовувалася в 20 столітті як політична в'язниця польською, радянською та нацистською владами. З 2009 року – національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів. У 1889–1890 роках на перехресті вулиць Леона Сапеги (сьогодні — Степана Бандери) та Коперника за проектом архітектора Ю. К. Яновського була споруджена будівля австро-угорської жандармерії в стилі неоренесансу. Будівля самої в'язниці була зведена під час приналежності міста до Польщі, у 1918–1920 роках. В тюремному корпусі знаходився Четвертий відділ Головної комендатури державної поліції, до повноважень котрого входила боротьба з «антидержавними» організаціями типу Організації українських націоналістів та Комуністичної партії Західної України. Під час Львівського процесу 1936 року в тюрмі утримувалися Степан Бандера, Ярослав Стецько, Микола Лебідь та інші підсудні.У 1939–1941 роках під час Першої радянської окупації в приміщенні знаходилася В'язниця № 1, розрахована на 1500 осіб, а сусідній головний корпус займало обласне управління НКВС. Після нападу Третього Рейху на СРСР в червні 1941 року працівниками НКВС було розстріляно близько тисячі в'язнів (згідно зі свідченнями Начальника тюремного відділу НКВС по Львівській області лейтенанта Лермана, 924 особи).У 1941–1944 роках споруда використовувалася як слідча в'язниця гестапо, тут розміщувалися айнзац-групи СД. Тюремний двір був викладений надгробками зі старого єврейського кладовища. Довгий час в тюрмі утримувався відомий польський вчений Казимир Бартель.У 1944–1991 роках тут діяв слідчий відділ і слідчий ізолятор НКВС (НКДБ)-МДБ-КДБ СРСР, одночасно — Управління внутрішніх справ Львівського міськвиконкому- Міське Управління ГУМВС України у Львівській області МВС України.Навпроти в'язниці, на площі Шашкевича у 1997 році був зведений Пам'ятник «Жертвам комуністичних злочинів».Перший етап експозиції Меморіалу «Тюрма на Лонцького» має три сюжетні лінії: історія споруди, в'язничний побут та масові розстріли в кінці червня 1941 року. Вона розташована на першому поверсі. Вхід відкрито зі сторони вулиці Брюллова (колишня вул. Лонцького) — там, де він був у часи функціонування тюрми. До огляду підготовані — пропускний пункт, тюремні камери, кабінет слідчого, фотолабораторію та інші приміщення в'язничного побуту. Частину тюремних камер обладнано в експозиційні зали. В коридорах вмонтовано стенди, на яких подано історію будівлі, прізвища частини розстріляних в'язнів та тексти документів, які регламентували перебування в цій тюрмі у різні періоди. Основний акцент в експозиції поставлено на найкривавішу сторінку в історії тюрми — масові розстріли кінця червня 1941 року. В одному із залів демонструються кадри із кінохроніки, де зафіксовано стан тюрми після відходу радянських військ зі Львова в кінці червня 1941 року.В іншому залі розміщені фотографії зроблені на території тюрми в цей період, а також тогочасні українські газети, які широко висвітлювали злочини комуністичного режиму. Серед тюремних камер, в яких відтворено умови в'язничного побуту на окрему увагу заслуговує так звана «камера смертників» — в ній в'язні очікували на виконання вироку, яким нерідко був розстріл.Вільний час. Відвідання одного із найодіозніших закладів Львова — ресторана «Криївка».
День 2 Сніданок. Екскурсія в Меморіальний музей Романа Шухевича — музей у Львові в селищі Білогорща на честь Романа Шухевича. Музей відкрито 23 жовтня 2001 року коштом Товариства вояків УПА у США імені генерал-хорунжого Тараса Чупринки. В будинку музею знаходилась остання штаб-квартира головного командира УПА. Будинок має два поверхи. На першому поверсі розташовано п'ять тематичних зал. Другий поверх відтворює побут Головного командира УПА під час перебування його на цій підпільній квартирі (весна 1948–1950 рр). Важливим історичним об'єктом будинку є криївка, що знаходилася при вході на горище, фактично — перегородка, що відокремлювала горище від кімнати подвійною дощатою стіною. Вхід у криївку здійснювався зі сходового майданчика. Потрапити до неї можна було з окремого входу. Саме цим входом користувався Роман Шухевич, коли вступив в останній бій з підрозділами МГБ 5 березня 1950 року. Екскурсія в Музей національно-визвольної боротьби — самостійний відділ Львівського історичного музею, що представляє історію визвольних змагань українського народу. Розміщена тут експозиція відображає найвизначніші події в історії України від початку й до 40-х років ХХ століття. Зокрема це бойовий шлях легіону Українських Січових Стрільців, події національно-визвольної революції 1917 — 1921 рр. в Наддніпрянській Україні та Галичині (УНР, Гетьманат Скоропадського, ЗУНР), Західна Україна у складі Польщі (1929—1939), та в період сталінського режиму 1939 — 1941 рр. Експонуються прапори військових формувань та парамілітарних організацій, зброя, військові мундири, мистецькі баталістичні твори, музичні інструменти, театральні костюми артистів українських театрів, документи, скульптурні портрети Симона Петлюри, Дмитра Вітовського, Євгена Коновальця, предмети побуту. Продовження знайомства зі Львовом (по бажанню): відвідання музею народної архітектури та побуту «Шевченківський гай», Музею старовинної зброї «Арсенал», Музею-аптеки, де можна спробувати «залізне вино» і купити відомий цілющий бальзам «Вігор».
|